22 квітня 2023 року відбулася конференція «Калейдоскоп практик в роботі з дітьми та дорослими» (організатор конференції Людмила Стреж, практичний психолог вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «практичний психолог-методист», системно-сімейний арт-терапевт. Консультант в методах когнітивно-поведінкової терапії та арт-терапії).
З 19 по 23 квітня 2021 року в ліцеї проходив Тиждень психології, приурочений Всеукраїнському дню психолога, який щороку в Україні відзначають 23 квітня. З цієї нагоди протягом тижня відбулося багато цікавих заходів, творчих конкурсів та завдань, до яких мали можливість долучитися учні та вчителі. Учасники щодня знайомилися з цікавою інформацією психологічного змісту.
Участь у проєкті з психосоціальної підтримки та психічного здоров’я ми втілили конференцію “Захист дітей в часі війни” 5-6 квітня 2023 р.
Згідно з психологією, щастя – це більше, ніж просто переживання позитивного настрою. Щоб описати щастя, психологи зазвичай посилаються на поняття суб’єктивного благополуччя. Іншими словами, щастя – це «оцінка людьми свого життя, що охоплює як когнітивні судження про задоволення, так і афективні оцінки настрою та емоцій» (Kesebir & Diener, 2008, с. 118).Перелічимо три способи, якими психологи вивчають щастя:
1. Теорії задоволення потреб та цілей. Ці теорії припускають, що щастя є результатом прагнення досягти відповідних цілей і задоволення основних людських потреб. Наприклад, Е. Десі та Р. Райан запропонували теорію самовизначення, яка передбачає, що благополуччя досягається, коли людина задовольняє свої основні людські потреби: в автономії, компетентності і спорідненості (Ryan & Deci, 2000).
2. Теорії генетичної та особистісної схильності. Вони припускають, що благополуччя залежить від генів і пов’язане з рисами особистості, такими як екстраверсія та нейротизм . Це, у свою чергу, означає, що відчуття щастя не сильно змінюється з часом.
3. Теорії процесу/діяльності. Теорії процесу/діяльності стверджують, що можна бути щасливим, займаючись діяльністю, яка є захоплюючою та вимагає зусиль.
Теорії, розроблені позитивними психологами. Позитивну психологію можна описати як психологію потенціалу, вона вивчає те, що «може бути» у порівнянні з тим, що «є». Вона спрямована не на вивчення патології, а на вивчення розвитку позитивних якостей у індивідів і спільнот (Seligman & Csikszentmihalyi, 2000).
В межах позитивної психології були розроблені кілька унікальних теорій щастя. Наприклад, М. Селігман представив теорію справжнього щастя. Ця теорія ґрунтується на уявленні про те, що справжнє щастя є результатом того, що людина живе відповідно до своїх «сильних сторін», які розвиваються, коли люди усвідомлюють свої власні унікальні сильні сторони та володіють ними (Селігман, 2002).
Іншою теорією щастя є теорія «потоку» М. Чиксентміхайі. «Потік» можна визначити як «стан залученості, оптимального щастя та пікового досвіду, який виникає, коли людина поглинена вимогливим і внутрішньо мотивуючим викликом» (Norrish & Vella-Brodrick, 2008, с. 395).
Отже, існує ряд теорій, що концептуалізують щастя, і відповідно до цих теорій цей термін може мати різні значення. Суб’єктивне благополуччя зазвичай розглядається як наукова основа того, що ми маємо на увазі, коли говоримо про щастя. Його рівень можна виміряти.
Щастя можна розглядати як переживання позитивних емоцій або афективних станів над негативними (Ткач і Любомирська, 2006). Позитивні емоції є ознакою розквіту, або, іншими словами, щастя.
М. Селігман описав модель процвітання ПЗВСД. Ця модель визначає психологічне благополуччя в термінах 5 областей:
М. Селігман, Т. Стін, Н. Парк і К. Петерсон припускають, що існують, принаймні, три чітко визначені шляхи до щастя:
1. Позитивні емоції та задоволення. Іншими словами, щастя існує тоді, коли домінують позитивні емоції, а відчуття негативних емоцій є мінімальним. Так зване «приємне життя» - це життя, яке включає приємні та позитивні враження.
2. Залученість. Залученість означає повну участь у виконанні завдання. За М. Селігманом, «хороше життя» є результатом того, що людина розвиває, а потім демонструє свої унікальні сильні сторони та чесноти у стосунках, роботі та відпочинку (Селігман, 2002).
3. Сенс. Сенс існує тоді, коли ми маємо вищу мету, ніж ми самі. «Змістовне життя» означає, що людина використовує свої характерні сильні сторони для досягнення вищого блага.
Ці три елементи поєднуються, щоб, відповідно до позитивної психології, привести до справжнього і стабільного щастя (Vella-Brodrick, Park & Peterson, 2009).
А що ж таке "справжнє щастя"?
Справжнє щастя є результатом виявлення та розвитку власних «сильних сторін і чеснот». Припускається, що для досягнення справжнього щастя люди повинні звертати увагу на свої сильні сторони, а не на слабкі. Чому люди щасливі, коли використовують свої сильні сторони? Відповідь полягає в тому, що при цьому вони відчувають контроль та автентичність, а також хвилювання, бадьорість, радість, запал та ентузіазм (Селігман, 2002, с. 160). Відчуваючи такі позитивні емоції та маючи бажання використовувати ці сильні сторони, люди відчувають щастя.
Сьогодні створення персонального сайту – вже не данина моді, а необхідність, оскільки на власному вебресурсі кожен може розповісти всім про свій цікавий досвід та власні “родзинки”, обмінюватися цікавою та корисною інформацією з колегами, здобувачами освіти та їхніми батьками.
23 січня 2023 року відбувся практикум "Створення кабінету практичного психолога/соціального педагога засобами інструментів Google".
Учасники практикуму ознайомилися з безкоштовною платформою для створення сайту або блогу, характерними ознаками блогу практичного психолога/соціального педагога закладу освіти.
По закінченню навчання кожен учасник отримав теоретичні знання та створив персональний блог на blogspot.
17 січня 2023 року в рамках проєкту Центру професійного розвитку педагогічних працівників "Цифрові компетентності сучасного вчителя" Ольгою Олександрівною Ролік був проведений практикум "Створення навчального відеоконтенту" в програмі "Movavi Video Editor Plus".
Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова частина тютюнового диму. У чистому вигляді це безбарвна оліїста рідина неприємного запаху, гірка на смак. Вона добре розчиняється у воді, спирті, ефірі й легко проникає крізь слизові оболонки порожнини рота, носа, бронхів, шлунку.
Смертельна доза нікотину для людини — 50-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла). Відомо, що кількість нікотину, який надходить із тютюнового диму в організм, становить приблизно 1/25 вмісту його в тютюні. Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час куріння. Людина дістає смертельну дозу нікотину, викурюючи 20-25 сигарет на день.
Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому заважають запаморочення й нудота, а часом і неприємні відчуття, такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, діарея. Поступово організм пристосовується до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється.
Розпочати курити набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не розпочинати.
Алкоголь і алкоголізм, їх шкідливий вплив
Проте, це може спостерігатися тільки спочатку, поки організм не перевантажений алкогольною отрутою. Системне вживання алкоголю призводить до того, що шлунковий сік, стимульований алкоголем, подразнює слизову оболонку шлунка і призводить до гастриту. Водночас з розвитком гастриту порушується функція підшлункової залози, що призводить до панкреатиту. Зловживання алкоголем призводить до виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, до цирозу печінки та інших захворювань.
Алкоголізм спричиняє розвиток тяжкого і небезпечного захворювання – хронічного алкоголізму. Це, як правило, супроводжується суттєвим порушенням фахового і професійного рівнів, спотворенням життєвих пріоритетів і орієнтирів, руйнуванням особистості і, врешті-решт, соціальною, духовною і психічною деградацією, яка опускає людину на “дно” суспільства і неминуче призводить до загибелі особи. Близько 5% підлітків, які почали вживати алкогольні напої в цьому віці, закінчують життя в наркотичному диспансері, психіатричній лікарні або “на вулиці”. Вирватись з цього виру дуже важко. Значно легше в нього не потрапити. І це залежить від вас, вашої волі, ваших переконань, вашого світогляду.
Проблема наркоманії
Факторний аналіз масивів інформації розкриває структуру причин:
Він робить молоду людину, з одного боку, більш відкритою до впливу оточення, з іншого боку – обумовлює некритичне мислення, зайву самовпевненість, браваду, що штовхають його на “героїчні” вчинки;
Вона відбиває негативний вплив на соціальний розвиток і здоров'я дитини таких моментів, як порушені сімейні зв'язки, напружені взаємини дітей з батьками, відсутність батьківського контролю. При цьому найбільш важливим стає відсутність батьківської уваги;
При цьому очевидно, що використання наркотиків, як спосіб справитися з навантаженням, – є деяка данина молодіжній моді. Часто молоді люди відповідають, що наркотики допомагають їм підбадьоритися, набути робочого стану, що вживати наркотики – це круто, що наркотики дають змогу отримати кайф, зазнати незвичайних відчуттів;
Відсутність знань про наслідки вживання наркотиків, а також перекручені цінності і пріоритети стають благодатним ґрунтом для впливу інформації, що створює позитивне ставлення молоді до наркотиків.
Термін «mental health» часто перекладають як «психічне здоров’я», хоча він має дещо ширше значення і включає як емоційне та духовне, так і соціальне благополуччя. За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я включає «стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, сприйняту самореалізацію, автономію, компетенцію, зв’язок між поколіннями та самореалізацію інтелектуального та емоційного потенціалу».
Тобто великою мірою стан людини залежить від низки факторів, зокрема, наскільки добре вона реалізує свої здібності, долає звичайні життєві труднощі, здатна протистояти стресам, продуктивно працювати і робити внесок у свою громаду. Якщо раніше термін «психічне здоров’я» пов’язувався з хворобами психіки, то тепер – це питання людини і світу. Наскільки людина може відчувати мир у собі і безпеку зовні.
Чого ж прагне наша психіка для благополуччя, психологічного комфорту і здоров’я?
Отже, психічне здоров’я – це не тільки відсутність психічних розладів. Це – повноцінне функціонування всіх психічних процесів (як когнітивних, так і емоційно-вольових). Це – створення оточення, що підтримує наше ментальне здоров’я, екологічного оточення, збереження природи як зовнішньої, так і внутрішньої, нашого внутрішнього світу, створення атмосфери Добра, Поваги, Знання.
04 жовтня 2022 р. на базі опорного закладу освіти пройшло заняття І модулю проєкту «Психологічна
допомога учасникам освітнього процесу в
кризовий період і післявоєнний час» з теми «Стрес.
Види та реакції на стрес».Окупація наших території та бойові дії стали
частиною повсякденного
життя. Страшні реалії
повномасштабної війни вплинули на кожного з нас. Всі
учасники освітнього процесу безпосередньо зазнають шкоди власному психічному
стану від збройної агресії. Втрата відчуття безпеки,
стабільності, впевненості у завтрашньому дні стала для дітей причиною сильного
стресу, тривале перебування в якому може призвести до важких наслідків. Першочерговим завданням освітянської спільноти
на сьогоднішній день є активізація особистісних ресурсів і психоемоційна
стабілізація, надання повсякденної психологічної
допомоги та емоційної підтримки учасникам
освітнього процесу, що дозволить їм впоратися зі
стресом від війни, а також попередить виникнення більш складних проблем.
Нові виклики сьогодення потребують
активної комунікації педагогів і практичних психологів, обміну досвідом,
безперервності роботи з підвищення резилієтнтності та запобігання деструктивним
проявам стресу.
Надання
психологічної допомоги та емоційної
підтримки є комплексною роботою всіх
педагогічних працівників
та має проводитись
систематично і поетапно.
Саме тому важливим є питання підвищення компетентності педагогічних працівників у напрямі надання першої психологічної допомоги, емоційної підтримки та оволодіння сучасними технологіями такої допомоги.
