Згідно з психологією, щастя – це більше, ніж просто переживання позитивного настрою. Щоб описати щастя, психологи зазвичай посилаються на поняття суб’єктивного благополуччя. Іншими словами, щастя – це «оцінка людьми свого життя, що охоплює як когнітивні судження про задоволення, так і афективні оцінки настрою та емоцій» (Kesebir & Diener, 2008, с. 118).Перелічимо три способи, якими психологи вивчають щастя:
1. Теорії задоволення потреб та цілей. Ці теорії припускають, що щастя є результатом прагнення досягти відповідних цілей і задоволення основних людських потреб. Наприклад, Е. Десі та Р. Райан запропонували теорію самовизначення, яка передбачає, що благополуччя досягається, коли людина задовольняє свої основні людські потреби: в автономії, компетентності і спорідненості (Ryan & Deci, 2000).
2. Теорії генетичної та особистісної схильності. Вони припускають, що благополуччя залежить від генів і пов’язане з рисами особистості, такими як екстраверсія та нейротизм . Це, у свою чергу, означає, що відчуття щастя не сильно змінюється з часом.
3. Теорії процесу/діяльності. Теорії процесу/діяльності стверджують, що можна бути щасливим, займаючись діяльністю, яка є захоплюючою та вимагає зусиль.
Теорії, розроблені позитивними психологами. Позитивну психологію можна описати як психологію потенціалу, вона вивчає те, що «може бути» у порівнянні з тим, що «є». Вона спрямована не на вивчення патології, а на вивчення розвитку позитивних якостей у індивідів і спільнот (Seligman & Csikszentmihalyi, 2000).
В межах позитивної психології були розроблені кілька унікальних теорій щастя. Наприклад, М. Селігман представив теорію справжнього щастя. Ця теорія ґрунтується на уявленні про те, що справжнє щастя є результатом того, що людина живе відповідно до своїх «сильних сторін», які розвиваються, коли люди усвідомлюють свої власні унікальні сильні сторони та володіють ними (Селігман, 2002).
Іншою теорією щастя є теорія «потоку» М. Чиксентміхайі. «Потік» можна визначити як «стан залученості, оптимального щастя та пікового досвіду, який виникає, коли людина поглинена вимогливим і внутрішньо мотивуючим викликом» (Norrish & Vella-Brodrick, 2008, с. 395).
Отже, існує ряд теорій, що концептуалізують щастя, і відповідно до цих теорій цей термін може мати різні значення. Суб’єктивне благополуччя зазвичай розглядається як наукова основа того, що ми маємо на увазі, коли говоримо про щастя. Його рівень можна виміряти.
Щастя і позитивна психологія
Щастя можна розглядати як переживання позитивних емоцій або афективних станів над негативними (Ткач і Любомирська, 2006). Позитивні емоції є ознакою розквіту, або, іншими словами, щастя.
М. Селігман описав модель процвітання ПЗВСД. Ця модель визначає психологічне благополуччя в термінах 5 областей:
- Позитивні емоції
- Залученість
- Відносини
- Сенс
- Досягнення
М. Селігман, Т. Стін, Н. Парк і К. Петерсон припускають, що існують, принаймні, три чітко визначені шляхи до щастя:
1. Позитивні емоції та задоволення. Іншими словами, щастя існує тоді, коли домінують позитивні емоції, а відчуття негативних емоцій є мінімальним. Так зване «приємне життя» - це життя, яке включає приємні та позитивні враження.
2. Залученість. Залученість означає повну участь у виконанні завдання. За М. Селігманом, «хороше життя» є результатом того, що людина розвиває, а потім демонструє свої унікальні сильні сторони та чесноти у стосунках, роботі та відпочинку (Селігман, 2002).
3. Сенс. Сенс існує тоді, коли ми маємо вищу мету, ніж ми самі. «Змістовне життя» означає, що людина використовує свої характерні сильні сторони для досягнення вищого блага.
Ці три елементи поєднуються, щоб, відповідно до позитивної психології, привести до справжнього і стабільного щастя (Vella-Brodrick, Park & Peterson, 2009).
А що ж таке "справжнє щастя"?
Справжнє щастя є результатом виявлення та розвитку власних «сильних сторін і чеснот». Припускається, що для досягнення справжнього щастя люди повинні звертати увагу на свої сильні сторони, а не на слабкі. Чому люди щасливі, коли використовують свої сильні сторони? Відповідь полягає в тому, що при цьому вони відчувають контроль та автентичність, а також хвилювання, бадьорість, радість, запал та ентузіазм (Селігман, 2002, с. 160). Відчуваючи такі позитивні емоції та маючи бажання використовувати ці сильні сторони, люди відчувають щастя.
