Спочатку всі діти хочуть,
але не всі вміють вчитися. Причин може бути кілька, але головна з них – недостатньо задіяний дорослими
пізнавальний інстинкт. Тобто, підлітка просто не навчили якісно користуватися
своїми інтелектуальними ресурсами.
Причина 1. У підлітковому віці діти раптом
запитують:
–
Для
чого це потрібно?
Як правило, доводи батьків
для сучасних підлітків не є аргументами. Років 15-20 тому відчуття обов'язку
перед країною, перед майбутніми поколіннями, перед «комсомолом» було цілком
реальним. Сьогодні – ні! Батьківське повчання: «Ти повинен вчитися!» – для підлітків – порожній звук. Викликає
сумнів і твердження: «Будеш добре вчитися – гідно влаштуєшся в житті». По-перше,
«чудово влаштовані» в житті люди, далеко не завжди були найкращими учнями.
По-друге, дитина, як до, так і після 14 років, найчастіше, не дуже здатна до прогностичного мислення.
Замислюватися сьогодні про те, що буде з нею через п'ять-шість років, та ще
як-то підпорядковувати цьому сьогоднішні вчинки – непосильна праця для підліткового
розуму.
Порада для батьків. Щодня, при кожному зручному випадку,
потрібно розповідати і показувати своїй дитині, що освіченість робить життя
цікавішим і повнішим, допомагає зрозуміти світ і події, які в ньому
відбуваються. Не соромтеся приводити доступні, зрозумілі, цікаві приклади!
Причина 2. Відсутність інтересу до навчання. За
статистикою, вже до кінця початкової школи більша частина учнів втрачає інтерес
до навчання. Відбувається це далеко не завжди тому, що вчитель слабкий або
некомпетентний, причини можуть бути різні. Середні здібності дитини. Таким
дітям особливо важко доводиться в школах «з ухилом», в ліцеях і гімназіях,
пред'являють підвищені вимоги до дітей. Здібні, обдаровані діти з причини «недонавантаження»
теж втрачають інтерес до навчання. Їм просто нецікаво, і ніякі переконання, вмовляння
і погрози не допоможуть. Інтерес до навчання зникає тому, що все дається надто
легко, і стає елементарно нудно: мозок, як багаття, вимагає палива, і якщо воно
не надходить – вогонь гасне. Тому, якщо ваша дитина здібніша від інших – це не привід спочивати на лаврах,
а умова для старту. Підготовка до олімпіад та конкурсів, читання додаткових
матеріалів повинні стати невід'ємною частиною освітнього процесу.
Причина 3. Відсутність інтересу до пізнання світу,
небажання дізнаватися нове. Чому так виходить? Швидше за все, корінь проблеми
треба шукати в більш ранньому віці. Коли на запитання дитини віком «чомучок»
відповідали, переважно, «не знаю», «відчепися» або «виростеш-дізнаєшся», коли телевізор
і комп'ютер замінюють живе спілкування і читання книг.
Порада для батьків. Якщо підліток дійсно обдарований і в
школі йому нецікаво, підшукайте школу або програму навчання більш поглибленого
рівня. Не бійтеся завантажити свою дитину, якщо бачите, що їй це під силу.
Повернеться інтерес до навчання – підвищиться успішність.
Причина 4. Конфлікти в школі. Виникають вони, коли підліток
хоче бути лідером, але не має вмінь і здібностей вести за собою інших. Або коли
підліток виявляється між двох компаній однокласників і не може визначитися,
куди йому потрібно. У підсумку, конфліктує з обома сторонами. Дуже сильно
знижує інтерес до навчання ярлик: «негідник». Погана репутація підлітка в школі
із-за надмірної балакучості, рухливості, гучності, веселості, робить його
винним у будь-якій витівці або конфліктній ситуації. В результаті, дитина,
навіть при легкому і добродушному характері, поступово налаштовується «проти»
школи.
Порада для батьків. Перш все, проаналізуйте причини конфліктів вашої
дитини з однокласниками. Поговоріть з нею по душі, не звинувачуючи, не
принижуючи і не лаючи (навіть, якщо вона у чомусь неправа). Пам'ятайте:
порушені взаємини в школі – це завжди біда, а не вина вашої дитини. Тому,
більше думайте про те, як їй допомогти, а не про те, в чому її звинуватити.
Шукайте спосіб змінити ситуацію на краще, підтримайте свою дитину.
Причина 5. Багато
батьків хочуть бачити свою дитину виключно відмінником. Нам хочеться пишатися
своїми дітьми. Батьки дуже бояться, що їх дитина не знайде визнання, не отримає
відмінні оцінки. У багатьох відмінників розвивається справжній невроз. З одного
боку, вони до кінця не впевнені в успіху, бояться засмутити батьків не
найвищими результатами. З іншого боку, без успіху вони не мислять себе,
відмінна оцінка за будь-яку ціну важлива, як для задоволення власних амбіцій,
так і для збереження позитивної думки батьків. Виникає парадоксальна ситуація,
коли розумні, розвинені підлітки в процесі навчання, замість радості пізнання,
відчувають тривогу, перевантаження, головні болі й напади паніки. Сучасні
батьки розглядають своїх дітей, як якісь об'єкти для інвестицій. З'явився
навіть вираз: вкласти у дитину,
витратити пристойні гроші на її утворення і розвиток, докласти чималих вольових
зусиль, щоб змусити її займатися тим, що має перспективу, щоб в майбутньому
отримати «успішну людину». Ну, а коли стільки вкладено, дитині необхідно бути
лише ідеальною, інакше вона буде виглядати невдячною. Однією з поширених причин
виховання перфекціоністів (людей, які прагнуть ідеалу) є незадоволеність
батьків собою, своїми власними успіхами і досягненнями. В цьому випадку вони
розглядають дитину, як свою поліпшену копію. А дитина, навіть якщо вона схожа
на вас, – інша людина. Треба дати їй можливість прожити інше життя – своє власне.
Якщо батьки щось не встигли, не реалізували свого власного життя, вони повинні
розуміти, що дитина їм нічого не винна, вона має право на власні успіхи і
досягнення.
