Шкільні психологи відносяться до групи
психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються
лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему,
дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й
легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, в яку можна виплакатись, виконують
друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно
розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має
життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не
має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише в крайньому
випадку може поговорити з батьками.
Також шкільні психологи багато проводять різних
досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології
та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Досить багато дітей у наших
школах цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах
саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще
розібратися в своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення.
Немає коментарів:
Дописати коментар