27 жовтня 2023

Світлана Ройз - Як розповісти дитині про смерть близької людини

 Як розповісти дитині про смерть близької людини, підготувати до похорону та підтримати в скорботі. На жаль, саме в цій складній темі зараз більшість запитів. Я згрупувала матеріал за блоками: підготовка до розмови, проведення розмови, підготовка до похорону, похорон, адаптація дитини (можливі реакції, підтримка, збереження пам'яті), групи підтримки. Збирала тільки те, що може бути практичним. 

🍁Підготовка до розмови

Ми дотримуємось 4 "правил розмови":

• Близький дорослий - з дитиною має говорити той, кому дитина довіряє. Але тоді, коли сам дорослий зможе витримати емоції дитини та матиме сили відповідати на запитання.

• Безпечне місце – обираємо місце, де б самому дорослому та дитині було більш зручно та затишно. Знаємо, що ніхто не потурбує. Краще сидіти\стояти так, щоб спиною можна було спертися на спинку крісла чи стіну. І мати можливість обійняти дитину

• Більше часу – починаємо розмову лише тоді, коли знаємо, що можемо не поспішати. Щоб надати підтримку в реакціях та відповісти на запитання.

• Бути в контакті – дитині особливо важлива присутність та контакт – контакт очей, доторку, можливість обійнятись. (хоч не всі діти в кризових ситуаціях дають до себе доторкнутись). Важливо відкласти телефон і не відволікатись від дитини. 

🍁Розмова

ЯК САМЕ: Розмови на складні теми мають проводитися повільно і ми говоримо чітко, але тихіше, ніж зазвичай. Простими словами. Короткими реченнями. Ми говоримо і робимо паузу, щоб дати можливість усвідомити наші слова. Маємо бути готовими до того, що дитина не зрозуміє нас.

ЩО САМЕ:

• Розмова починається з фраз, що дають змогу підготувати дитину до наступної складної інформації : У мене дуже сумна звістка… я маю тобі розповісти про біду, що сталася… N помер\ померла\ загинув\ загинула. 

Ми називаємо не ім’я, а так, як дитина називає близького – дідусь, бабуся, тато, мама. Ми коротко без подробиць кажемо, що знаємо про те, як саме померла близька людина.

• Ми говоримо прямо – Людина померла. Людина загинула.

• Обов'язково потрібно говорити про те, від чого померла людина. (без подробиць). І наголосити на тому, що ніхто в цьому не винен (це конкретна хвороба, вірус, війна, трагічна випадковість). 

Нам важливо наголосити, що жодні думки дитини, її емоції не могли спровокувати смерть. (зараз ми говоримо, що винні лише вороги)

• Важливо кілька разів наголосити на тому – що ніхто з близьких не винен в смерті.

Обережно: Не використовувати метафори – метафори зрозумілі дитині після 9-10 років. Для малюків - за ними будуть зовсім не ті образи, які ми припускаємо. «він полетів на небо» «він заснув» «він нас покинув», «він тепер завжди буде за тобою спостерігати» «пішов у землю», «земля йому буде пухом» – це все незрозуміло, за кожним цим словосполученням – образ, який дитина домальовує, виходячи зі своїх знань про світ.

Важливо говорити повільніше, ніж зазвичай, спостерігати за зміною поз дитини, можна пропонувати : ти хочеш у мене про щось запитати?

🍁 Можливі реакції дітей:

Дитина може заплакати, може навпаки не демонструвати жодних реакцій.

• Ми можемо проявити свої емоції – це нормально, плакати. Але важливо, щоб дитині не прийшлося стати для нас самих тим, хто втішає. Той, хто сповіщає про смерть, може сказати, що зараз йому боляче та сумно. І зараз так важливо бути разом, щоб підтримати один одного.

• Якщо дитина не проявляє емоцій – можна її обійняти, дати теплий солодкий чай. Сказати, що те, що відбулося – жахливо. Але ви точно знаєте, що ви всі разом впораєтесь.

• Дитина може розізлитись на загиблого – Мислення дитини егоцентрично. Вона може розсердитися на померлого, що той її покинув, зрадив, не дотримався обіцянки, дитина може говорити, що її обдурили – бо обіцяли бути поруч. 

Будь ласка, не потрібно дорікати дитині в егоїзмі. Їй важливо дати дозвіл і на злість: ти злишся? Я точно знаю, що якби ця людина могла, вона зробила б усе можливе, щоб завжди бути з тобою. Вона\Він точно тебе не покинув. 

Якщо дитина дає – обійміть і скажіть, що і ви (можливо) відчуваєте одночасно злість, біль та страх. І це нормально. І ще раз можна додати, що близька людина точно, якби могла, весь час була б поруч. І його\її любов була і є з дитиною.

• Можна запитати – чи хоче дитина про щось узнати? І запевнити, що дитина може ставити будь-які питання і ви будь-коли готові на них відповідати

Завершення розмови: Розмова має завершитись тим, що давало б відчуття опори. (обійми, можливо, дорослі передадуть річ, що належала загиблому.

• Можливо, сказати – «давай подумаємо, що будемо робити саме зараз. Нам потрібні сили» - і запланувати просту дію (піти помити руки, приготувати чай, вийти на вулицю)

🍁Похорон

Підготовка: Рішення, чи брати дитині участь в похороні, кожна родина приймає, враховуючи родинні традиції, вік та стан дитини.

Дитина не завжди хоче бути присутня на похованні. Їй потрібно надати вибір.

Її не можна змушувати, соромити. Якщо вона відмовиться, важливо одразу запропонувати свій особистий ритуал прощання. (запалити свічку, написати листа, помолитись, заспівати пісню…).

• Якщо поховання буде відбуватись в відкритій труні і дитина буде бачити померлого, попередьте, що після смерті людина може бути зовні не схожа на ту, яку дитина пам’ятає. Після похорону ви можете разом подивитись на фото, відновити образ

• Напередодні похорону дитині важливо розповісти про те, що вона там побачить. Пройдіть з нею послідовність дій. Розкажіть про те, навіщо труна чи обряд кремації. Та розкажіть про те, що люди, на похованні можуть плакати – коли ми сумуємо за тими, хто нам дорогий, ми іноді плачемо. Дитина може ставити питання – на які важливо відповідати. Вона може ставити одне й те саме питання багато разів. Просіть дитину ставити вам питання. Обіцяйте на них відповідати.

Під час похорону:

• дитину має тримати за руку хтось зі знайомих. Коментувати те, що відбуватиметься (навіть, якщо дитина не запитує) відповідати на запитання, давати пити. Захищати від недоречної уваги.

• На похороні загиблого воїна – дитині (переважно) важливо бути. Побачити, як шанують загиблого, бути частиною «історії героїзму». (З дитиною поруч мають бути дорослі, пояснювати те, що відбувається, і дати підтримку). Якщо є можливість - дитині важливо передати річ близького, годинник, брелок, шеврон, ланцюжок, будь-що

• Не потрібно дитину змушувати підходити до труни, дивитись на померлого, торкатись його. Не потрібно змушувати бути поруч під час релігійних ритуалів.

• Після похорону дитина може бути дуже втомлена, гіперактивна, роздратована – важливо дати їй можливість усамітнитися, якщо вона цього потребує, відпочити. Під час поминальних ритуалів часто на дитину не звертають уваги – поруч з нею постійно має бути хтось з дорослих. 

І це нормально, якщо дитина вже на поминальному обіді буде відволікатись, грати, жартувати.

🍁Супровід в скорботі, адаптація

Для того, щоб витримати емоції дитини, дорослий, що поруч з дитиною, має ще більше турбуватись про себе. Просити про допомогу близьких, щоб вони могли бути з дитиною. І пояснювати свій стан дитині (я зараз сумую, я втомлена. Я відпочину і зможу з тобою пограти - щоб дитина не брала відповідальність за наші почуття і не відчувала свою провину).

У дорослого, що сам горює, може не вистачити сил реагувати на емоції, задовольняти потреби дитини. Будь ласка, просіть по допомогу (і важливо пропонувати допомогу), щоб піклуватися в цей час про дитину. 

🍁Емоції, стан, потреби дитини:

Важливо намагатись не змінювати кардинально місце проживання та оточення, зберігати режим дня, звичні заняття, важливо перерозподілити те, звичне, що робила регулярно померла людина – може, гуляла, читала казки, співала. (Але тільки, якщо сама дитина цього хоче). 

Зміни неминучі, але важливо, щоб дитина могла контролювати та передбачувати хоч частину свого життя.

• Дитина може демонструвати регресивну поведінку та реакції (повертатись до поведінкових реакцій, ігор, інтересів більш раннього віку) – це тимчасовий стан.

• Дитина може ставити одне й те саме питання – важливо на нього відповідати, намагаючись зрозуміти – яка потреба за цим питанням (можливо, буде потрібно визнати та нормалізувати її почуття: ти сумуєш? Чи потрібно ствердження - N завжди тебе любив та любить, де б не був/була)

• В переживанні скорботи та травматичного досвіду – хтось з дітей стає більш балакучим, хтось зовсім не може чи не хоче розмовляти.

• Емоційний стан дитини може бути нестабільним. На дитину раптом, у зовсім непередбачуваний час можуть накочувати хвилі смутку, туги, агресії, її буквально може затоплювати емоціями – важливо їй пояснити, що це нормально. І показати, створити алгоритм, що в ці моменти можна робити.

• Під час проживання скорботи у дитини періоди смутку можуть бути не довгими, вона відволікається, грає, їсть, ходить у туалет, і один із важливих пунктів – може згадувати й саму людину, і говорити про смерть – з рідними та друзями.

• Дитина може злитись на однолітків, життя яких не змінилось, і уникати контактів з ними. Ми можемо сказати дитині: мені так шкода, що тобі приходиться через це проходити. Я теж так сумую за… і іноді злюсь і іноді мене бісить, коли бачу інших. Це нормально. Але твої друзі не винні в тому, що з нами сталося. Напевно, вони хочуть бути поруч і не завжди знають, як виразити співчуття. Наше життя змінилося. Але твоя дружба – з тобою.

Дитині, як і дорослим, потрібен час, щоб адаптуватись до нової реальності. 

• У дитини, що втратила близького, може змінитись ставлення до світу та до себе – важливо наголошувати на тому, що «іноді дуже складні випробування стаються з прекрасними людьми. Ми всі точно впораємося. І любов близького до нас і наша любов один до одного нам точно допоможе».

• Тимчасово може погіршитись успішність в школі, можуть бути складності з зосередженням. – варто попередити вчителя – вихователя дитячого садочку про події в родині.

• Дитина може тривожитись за того дорослого, з яким вона залишилась. Намагатись контролювати його переміщення, боятись, що і з ним щось може статися – дитині важливо казати та демонструвати – як ви піклуєтесь про себе. і наголошувати на тому, що ви робите все можливе, щоб бути поруч.

🍁Спогади та пам'ять:

• Ми створюємо простір для спогадів та проживання скорботи, виявлення любові до близьких.

• Важливо дозволити і собі – сумувати, плакати, розмовляти, пригадувати померлого, робити пам’ятні обіди, присвячувати вірші та події.

Дитині важливо дати дозвіл на радість - буквально сказати, що ми щасливі, коли бачимо її усмішку, коли вона радіє. 

• З дитиною важливо говорити – розповідаючи різні історії (не тільки героїчні, не тільки про щось серйозне, це можуть бути і веселі історії). Важливо, щоб образ померлого був не ідеалізованим, а реальним. Можна говорити про те, що ми на цю людину колись злилися, колись з нього і з ним сміялися, за щось вдячні. Пам’ять, емоції, спогади мають бути дозволеними. 

🍁 «Ускладнене горе» коли точно потрібно звернутись за допомогою спеціаліста -

коли дитина виявляє лише скорботу, у її житті немає радості, або дитина навпаки вдає, що нічого не сталося, не ставить питань, не виявляє емоцій, уникає говорити взагалі на цю тему. 

Коли ми бачимо, що в її стані – фізичному, емоційному, ставленні до себе, до інших, до світу після втрати немає динаміки.

🍁Друзі та колеги з Інституту психології здоров’я https://www.facebook.com/InstituteofHealthPsychology спеціалізуються на супроводі горювання.

Для спеціалістів: Можна пройти навчання у Юлія Іорш та Володимир Волошин й отримати практичні знання з ведення груп психологічної підтримки дорослих та дітей, які втратили близьких. Отримувати регулярні безоплатні супервізії та інтервізіі в темі втрати

Для родин, які втратили близьких - є безоплатні групи підтримки для дітей та дорослих

🍁 В допомогу вчителю та вихователю при підготовці уроків, якщо в класі є дитина, що втратила близьких

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=6663201457046736&id=100000708430176 

🍁 Як поговорити з дитиною, якщо її друг чи подруга втратили близьких 

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=5789185791114978&id=100000708430176

Картинка з моєї "Книжки сили та перетворень" 


Автор публікації Світлана Ройз

https://www.facebook.com/100000708430176/posts/pfbid01GRZn4FL1NagBgsKggPVj16foBcxp7hvH8b7bCX4mwyjpojtfLZi7f2ubdTK8WuAl/

25 жовтня 2023

Майстер-клас "Медіаосвітні технології в освіті. Учительський сайт, блог як форма медіаосвіти у процесі вивчення предмета"

 25 жовтня 2023 року в приміщенні ОЗО "Васильківський академічний ліцей "Престиж" відбулося заняття проєкту: "Цифрові компетентності сучасного педагога". Майстер-клас на тему: "Медіаосвітні технології в освіті. Учительський сайт, блог як форма медіаосвіти у процесі вивчення предмета".
Спікери: Ролік О.О., вчитель української мови ОЗО «Васильківський академічний ліцей «Престиж», Гайдаєнко Л.Г. консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників, вчитель української мови та літератури академічний ліцей «Успіх». 

Однією з ефективних форм впровадження медіаосвіти є створення вчителем власного блогу або сайту, де він може ділитися з учнями, батьками та колегами корисними матеріалами, дослідженнями та рекомендаціями. На занятті присутнім представлений віртуальний ресурс, блог «Філологічна кав’ярня», який був створений консультантом Центру професійного розвитку педагогічних працівників Гайдаєнко Л.Г. з метою обміну досвідом, для вчителів-філологів та учнів Васильківської міської територіальної громади. 

Учасники заняття із цікавістю слухали виступ учителя ОЗО "Васильківський академічний ліцей "Престиж" Ролік О.О. про свій блог "Віртуальний кабінет психолога". Кожен із присутніх спробував створити свій блог на платформі Blogger. Заняття завершилося активним обговоренням та обміном думками щодо подальших кроків створення власного блогу, сайту.


 



🔰Відгуки вчителів-учасників майстер-класу на тему: "Медіаосвітні технології в освіті.
Учительський сайт, блог як форма медіаосвіти у процесі вивчення предмета"
🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂
Під краплі дощу і листки на асфальті 
Ми створюєм блог і заповнюєм шпальти.
Хоч досвід вже є й сивина мо' на скронях
Та вогник бажань не згасає в долонях.
Ми створюєм блоги, заповнюєм сайти,
Ми ловим натхнення, ми ловим інсайти.
Бо ми педагоги, як діти малі,
Щоб вчити дітей, треба вчить вчителів.
До майстра у клас ми сьогодні прийшли
Й як створювать блог майстер- клас ми знайшли.
Під краплі дощу й жовтий лист на асфальті учились сьогодні наповнювать сайти.
Сучасність не візьме ніколи в облогу, 
Бо вчитель сам вчиться 
Й вже створює блоги.
Під краплі дощу та під жовтня картини
Учителька вчиться й сама, як дитина.
Сучасне життя не застане зненацька!
Вчимось ми сумлінно і блог нам, як цяцька.
Щоб учня навчити - навчись спершу сам!
А потім неси вже знання дітлахам.
Під стукіт дощу, під картини в калюжах
Ми вчились сьогодні й Вам дякуєм дуже.
🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂🍂

📍Автор: вчитель української мови та літератури Кузьменко Ірина Олексіївна, Великовільшанська філія ОЗО Васильківський НВК 4.




17 жовтня 2023

Європейський День боротьби з торгівлею людьми

18 жовтня – День, який оголошений Європейським днем боротьби з торгівлею людьми, був започаткований 18 жовтня 2007 року. Такий день необхідний для консолідації діяльності та підвищення рівня обізнаності з найдавнішим негативним феноменом - торгівлею людьми, особливо жінками і дітьми. Не байдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні - запорука успішної боротьби з цією проблемою. 

Нагадаємо, що 17 листопада 2005 року була підписана Конвенція Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми». Пару років опісля Європейський Парламент одностайно прийняв звіт «Стратегії запобігання торгівлі жінками і дітьми, які є вразливими до сексуальної експлуатації». Прийняття цього звіту Членами Європейського Парламенту спонукає країни - члени ЄС вживати більше заходів для боротьби з торгівлею людьми і покращувати захист прав потерпілих осіб.

Країни, що ратифікували Конвенцію Ради Європи «Про боротьбу з  торгівлею людьми» вдосконалюють систему надання допомоги потерпілим за коштами державних структур, процедури розгляду судових справ, координують діяльність силових відомств у сфері протидії торгівлі людьми з боку відповідних державних установ.

Людина - не товар! Цінність людського життя - не предмет торгівлі!





13 жовтня 2023

Тиждень ментального здоров'я

 З 9 по 13 жовтня до Всесвітнього дня ментального здоров’я та у межах реалізації ініціативи першої леді України Олени Зеленської зі створення Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, у ліцеї були проведені заходи, спрямовані на підвищення рівня обізнаності про проблеми психічного здоров'я та мобілізації зусиль на підтримку кращого психічного здоров'я.



















12 жовтня 2023

Ти як?

Запитайте у людей поряд як вони. Це важливо, бути уважними до інших. Адже, ми живемо в країні під час війни, тому проблеми можуть бути не тільки фізичні, а і психологічні.

Завдяки Всеукраїнській програмі ментального здоров’я, ініційованій першою леді Оленою Зеленською, цій проблематиці приділяється належна увага!
Сьогодні Васильківський центр первинної медико-санітарної допомоги приймав колег з Васильківська міська рада щоб акцентувати увагу над цим питанням. Особливо серед своїх близьких, колег та друзів.
Бережімо себе!







05 жовтня 2023

Ми - веселі козачата

Традиційно, в рамках Тижня національно-патріотичного виховання, проведено свято "Ми - веселі козачата"

 







24 вересня 2023

БУЛІНГ: ПОРАДИ БАТЬКАМ, УЧИТЕЛЯМ ТА ДІТЯМ

 

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

 ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

 ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки



11 вересня 2023

Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу

УВАГА! У рамках правопросвітницького проєкту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!» органи державної влади, громадські організації, активісти, лідери думок та просто небайдужі українці об’єдналися разом, щоб максимально привернути увагу молоді до проблеми булінгу і поступово сформувати нетерпимість до цього явища.
    Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
    Під час Всеукраїнського тижня з протидії булінгу по всій Україні відбудуться правопросвітницькі заходи, спрямовані на інформування учасників освітнього процесу про запровадження адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) та формування в суспільстві нульової толерантності до явища булінгу.





 
  



09 вересня 2023

Як почати розмову про самогубство: заходи протидії суїциду

  1. Оберіть слушний час. Переконайтеся, що можете цілковито приділити увагу бесіді, не відволікаючись на телефон або роботу.
  2. Почніть з висловлення стурбованості, використовуючи конкретні приклади з власних спостережень. Наприклад: "Останнім часом ти маєш стурбований вигляд і став замкнутим навіть у компанії друзів".
  3. Не бійтеся запитати прямо. Головне — не заганяйте людину в глухий кут різкими твердженнями та не змушуйте її займати оборонну позицію. Питання "Тобі трапляються думки про те, щоб заподіяти собі шкоду?" або "Ти коли-небудь думав про самогубство?" допоможуть почати розмову і спрямувати її в потрібний бік.
  4. Поцікавтесь, як ви можете допомогти. Ще ніхто не навчився читати думки, тому найкращий спосіб дізнатися, чим ви можете бути корисні в цей важкий час, – запитати прямо.
  5. Якщо людина визнає, що схильна до суїциду, то зверніться по допомогу до фахівців. Запропонуйте разом поїхати до лікаря моральної підтримки.
  6. Якщо людина заперечує суїцидальні наміри або каже, що не збирається завдавати собі шкоди, то просто нагадайте, що ви поруч і підтримаєте її в разі потреби.